Словарь української мови (1924)/горітися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ горіти Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горітися 		горіх ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́тися, ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/горітися&oldid=609295