Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горітися
Берлін: Українське слово, 1924

Горі́тися, ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.