Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/госпожа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
госпожа
Берлін: Українське слово, 1924

Госпожа́, жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: „Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?“ Драг. 117.