Словарь української мови (1924)/гостро

by Борис Грінченко

◀ гострій

Словарь української мови Борис Грінченко Г гостро

гостроверхий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.