Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/готовити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
готовити
Берлін: Українське слово, 1924

Гото́вити, влю, виш, гл. = Готувати. Звелів готовити обід. Котл. Ен.