Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гоцак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гоцак
Берлін: Українське слово, 1924

Гоца́к, ка́, м. Особаго рода танецъ съ прыжками. Жижки од танців задрижали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. I. 20. Москаль покинув глек да садить гоцака. Греб. 373.