Словарь української мови (1924)/грабельки

by Борис Грінченко

◀ грабевно

Словарь української мови Борис Грінченко Г грабельки

грабельний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грабельки́, льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиш, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 190. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію). Чуб. I. 55.