Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грабитель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грабитель
Берлін: Українське слово, 1924

Граби́тель, ля, м. 1) Грабитель. Бо неправедним достатком хвалиться грабитель. К. Псал. 20. 2) Сборщикъ податей. Борз. у.