Словарь української мови (1924)/грабки

by Борис Грінченко

◀ грабіжник

Словарь української мови Борис Грінченко Г грабки

граблисько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грабки́, кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Коси́ти на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. I. 10.