Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грабувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грабувати
Берлін: Українське слово, 1924

Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. III. 670.