Словарь української мови (1924)/грамота
| ◀ грамітний | Словарь української мови Г грамота |
грамотка ▶ |
|
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
| ◀ грамітний | Словарь української мови Борис Грінченко Г грамота |
грамотка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грамота
Борис Грінченко
1924
Гра́мота, ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.