Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/граната

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
граната
Берлін: Українське слово, 1924

Грана́та, ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.