Словарь української мови (1924)/граття

by Борис Грінченко

◀ гратися

Словарь української мови Борис Грінченко Г граття

грахвин ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Граття́, тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.