Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грач
Берлін: Українське слово, 1924

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.