Словарь української мови (1924)/гребовиця

by Борис Грінченко

◀ гребовицький

Словарь української мови Борис Грінченко Г гребовиця

гребти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гребови́ця, ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю вийшло десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.