Словарь української мови (1924)/греміти
Зовнішній вигляд
◀ грекиня | Словарь української мови Г греміти |
гремотати ▶ |
|
Гремі́ти, млю́, ми́ш, гл. Гремѣть, издавать сильный, раскатистый звукъ. Грім гремить. Ой стучить-гремить з поля сторожа. Чуб.