Словарь української мови (1924)/гривичка
Зовнішній вигляд
◀ гривиця | Словарь української мови Г гривичка |
гривка ▶ |
|
Гри́вичка, ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.