Словарь української мови (1924)/гризтися

by Борис Грінченко

◀ гризти

Словарь української мови Борис Грінченко Г гризтися

гризун ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.