Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грицик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грицик
Берлін: Українське слово, 1924

Гри́цик, ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. I. 31.