Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гробовик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гробовик
Берлін: Українське слово, 1924

Гробови́к, ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах…, переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.