Словарь української мови (1924)/громадянин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
громадянин
Берлін: Українське слово, 1924

Громадя́нин, на, м. Членъ грома́ди, членъ общества. Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.