Словарь української мови (1924)/громівка
Зовнішній вигляд
◀ громик | Словарь української мови Г громівка |
громниця ▶ |
|
Громі́вка, ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.