Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грошик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грошик
Берлін: Українське слово, 1924

Гро́шик, ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.