Словарь української мови (1924)/гроші
| ◀ грошина | Словарь української мови Г гроші |
грошовий ▶ |
|
Гро́ші, шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн. гроши́ма и грі́шми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. РК. Левиц. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Ном. № 10230. Коралі свої гроші не гублять. Подольск. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значенія (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.