Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грубуля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грубуля
Берлін: Українське слово, 1924

Грубу́ля, лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.