Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гружляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гружляти
Берлін: Українське слово, 1924

Гружля́ти, ля́ю, єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Каменец. у.