Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грузити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грузити
Берлін: Українське слово, 1924

Грузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.