Словарь української мови (1924)/груша

by Борис Грінченко

◀ гручати

Словарь української мови Борис Грінченко Г груша

грушевий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гру́ша, ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на́ груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. I. 175. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.