Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грущаник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грущаник
Берлін: Українське слово, 1924

Груща́ник, ка, м. Пирогъ съ грушами. Желех.