Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/груяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
груяти
Берлін: Українське слово, 1924

Гру́яти, ру́ю, єш, гл. Каркать. Ворон грує. Ой ворони чорненькі, чого ви крячете, груїте жалібненько? Морд. К. 62.