Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грібнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грібнути
Берлін: Українське слово, 1924

Грібну́ти, бну́, не́ш, гл. Гребнуть. Такого багато сього году жаб: що грібниш з землі картоплю, то й жаба. Харьк. у.