Словарь української мови (1924)/грізьба

by Борис Грінченко

◀ грізно

Словарь української мови Борис Грінченко Г грізьба

гріло ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Грі́зьба, би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.