Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грізьба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грізьба
Берлін: Українське слово, 1924

Грі́зьба, би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.