Словарь української мови (1924)/грімучий
Зовнішній вигляд
◀ грімотня | Словарь української мови Г грімучий |
грінка ▶ |
|
Гріму́чий, а, е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.
◀ грімотня | Словарь української мови Борис Грінченко Г грімучий |
грінка ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грімучий
Борис Грінченко
1924
Гріму́чий, а, е. Гремящій. Ой ні, не татаре, — християнська сила, мов хмарами грімучими, табор обложила. К. Досв. 7.