Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/грімій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
грімій
Берлін: Українське слово, 1924

Грімі́й, мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.