Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гу!

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гу!
Берлін: Українське слово, 1924

Гу! меж. 1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву. Ном. № 14142. 2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: „гу-гу-гу, сім свит продму“. Ном. № 11161. Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу! Чуб. V. 589. 3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Шевч. 187. Свекор оженився батько утопився.... І — гу!… Шевч. 339.