Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/губатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
губатий
Берлін: Українське слово, 1924

Губа́тий, а, е. 1) Имѣющій большія губы, толстогубый, губастый. Чуб. I. 5. Багатая-губатая, а ще к тому пишна, а вбогая-хорошая, як у саду вишня. Чуб. V. 38. 2) Губа́тий віл. Волъ съ большой мордой. КС. 1898. VII. 46.