Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/губерець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
губерець
Берлін: Українське слово, 1924

Губе́рець, рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.