Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/губрій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
губрій
Берлін: Українське слово, 1924

Губрі́й, рія́, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.