Словарь української мови (1924)/гугнявіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гугнявий Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гугнявіти 		гугняво ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гугня́віти, вію, єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гугнявіти&oldid=617638