Словарь української мови (1924)/гулькнути

by Борис Грінченко

◀ гулька

Словарь української мови Борис Грінченко Г гулькнути

гульма ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́лькнути, кну, неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.