Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гульнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гульнути
Берлін: Українське слово, 1924

Гульну́ти, ну́, не́ш, одн. в. отъ гл. гуляти. Хотілось таки на святий празник гульнуть. Стор. МПр. 153.