Словарь української мови (1924)/гультіпака

by Борис Грінченко

◀ гультайський

Словарь української мови Борис Грінченко Г гультіпака

гультяїще ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гультіпа́ка, ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовики. Стор. II. 277. 2) Повѣса, кутила, гуляка.