Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гулюкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гулюкати
Берлін: Українське слово, 1924

Гулю́кати, каю, єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.