Словарь української мови (1924)/гуменний
| ◀ гуменія | Словарь української мови Г гуменний |
гуменник ▶ |
|
Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.
| ◀ гуменія | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуменний |
гуменник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуменний
Борис Грінченко
1924
Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.