Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуменний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуменний
Берлін: Українське слово, 1924

Гуме́нний, ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. I. 87. Kolb. I. 68.