Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гумно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гумно
Берлін: Українське слово, 1924

Гумно́, на́, с. Гумно. Гн. II. 60. Грин. III. 19. Густо пшениці на новині, да високі стоги на гумні. Мет. 165. Ум. Гуме́нце.