Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гунька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гунька
Берлін: Українське слово, 1924

Гу́нька, ки, ж. 1) = Гуня. Гол. Од. 44, 75. На тім молодці сірая гунька. Гол. II. 59. 2) Гнусящая, говорящая въ носъ женщина. Черк. у.