Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гуркотливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гуркотливий
Берлін: Українське слово, 1924

Гуркотли́вий, а, е. 1) Производящій стукъ, грохотъ, грохочущій. 2) Воркующій.