Словарь української мови (1924)/гуртувати
| ◀ гуртоправця | Словарь української мови Г гуртувати |
гурчання ▶ |
|
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
| ◀ гуртоправця | Словарь української мови Борис Грінченко Г гуртувати |
гурчання ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гуртувати
Борис Грінченко
1924
Гуртува́ти, ту́ю, єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.