Словарь української мови (1924)/гусень

by Борис Грінченко

◀ гусениця

Словарь української мови Борис Грінченко Г гусень

гусеня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гу́сень, ні, ж. соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.