Словарь української мови (1924)/гусятник

by Борис Грінченко

◀ гусятина

Словарь української мови Борис Грінченко Г гусятник

гусятниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гуся́тник, ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; Вх. Зн. 12. 2) = Гусник. Св. Л. 27. 3) = Гусятниця. Кіев. 4) Раст.: а) Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. I. 123; б) Potentilla Anserina L. ЗЮЗО. I. 132. в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea. Константиногр. у.