Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гутіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гутіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гуті́ти, чу, тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. Желех; Вх. Зн. 12. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать. Шух. I. 238.